|
|
|
|
|
|
|
|
|
диметричну проекцію. Розміщення площин з колами паралельно аксонометричній площині проекцій дає змогу викреслювати кола без спотворень. У всіх інших випадках виникає потреба будувати аксонометричні проекції кіл, які мають вигляд еліпсів (рис. 129, б). На практиці замість еліпсів креслять більш прості, але дуже схожі на них овали.
Аксонометричні проекції об'ємних предметів. Послідовність побудови фронтальної ди-метричної та ізометричної проекцій предметів загалом однакова. Відмінність полягає в розміщенні осей і в довжині відрізків, що їх відкладають уздовж осі у.
Починають побудову аксонометричної проекції з зображення передньої (спосіб І) або нижньої (спосіб II) грані предмета. Далі виконують інші побудови так, як це показано в таблицях 5 і 6. Таблиці містять побудову аксонометричних проекцій предметів, зображених на рисунку 130.
|
|
|
|
|
|
ЗАПИТАННЯ
1. З чого слід починати побудову аксонометричної проекції плоскої фігури?
2. З чого слід починати побудову аксонометричної проекції об'ємного предмета?
3. Чи змінюється положення паралельних ліній на аксонометричних проекціях?
4. Які аксонометричні осі визначають горизонтальну і вертикальну площини на аксонометричних проекціях?
5. У які фігури проеціюються кола на аксонометричних проекціях?
6. У якому випадку на аксонометричній проекції коло проеціюється без спотворень?
|
|
|
|
|
|
ЗАВДАННЯ
1. Побудуйте ізометричну проекцію рівностороннього трикутника із стороною 40 мм, фронтальну диметричну проекцію правильного шестикутника, вписаного у коло діаметром 60 мм, розмістивши їх паралельно фронтальній площині проекцій.
2. Побудуйте фронтальну диметричну проекцію рівнобедреного трикутника з основою 30 і висотою 40 мм, ізометричну проекцію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
