|
отвір під втулку 3. З обох боків вертикальної частини скоби вибрано прямокутні пази, заокруглені на кінцях. Це зроблено для зменшення маси деталі. Усередині скоби на її нижній частині міститься опорний циліндричний виступ, до якого притискується поверхня закріплюваного предмета.
Гвинт 2 складається з трьох циліндрів. У циліндричній головці гвинта виконано наскрізний отвір під рукоятку 4. Циліндричний кінець гвинта розклепано, що забезпечує нерухомість з'єднання з кільцем 5. Робоча поверхня гвинта має різьбу М16, по якій гвинт переміщується у втулці 3.
Втулка 3 зовні обмежена двома циліндричними поверхнями, усередині має різьбу М16.
Рукоятка 4 являє собою циліндричний стержень із зрізами біля торців конічними фасками.
Кільце 5 має циліндричну форму. Усередині кільця знято конічну фаску.
Струбцина не має стандартних деталей, тому креслення виконують на кожну з них (рис. 240).
На рисунку 240, а наведено креслення деталі 4 — стержня-рукоятки. На складальному кресленні, де її зображено разом з іншими деталями, рукоятку показано на двох зображеннях, а тут — на одному, тому що її форма повністю виявлена одним виглядом.
На рисунку 240, б наведено креслення кільця 5. Щоб уявити його форму і розміри, досить виконати одне зображення — фронтальний розріз. Для зручності читання креслення вісь зображення розміщено горизонтально.
Втулка 3 також потребує одного зображення — фронтального розрізу (рис. 240, в) з горизонтально розміщеною віссю.
На рисунку 240, г наведено креслення гвинта 2. Хоч на складальному кресленні гвинт показано на двох зображеннях, на кресленні деталі цього робити не доцільно — досить і одного вигляду. Але його слід доповнити місцевим розрізом, щоб показати наскрізний отвір під рукоятку 4.
Скоба 1 потребує трьох зображень (рис. 240, д), як і на складальному кресленні: головного вигляду з місцевим розрізом для показу отвору під втулку 3, вигляду зверху і винесеного перерізу.
Виріб має спряжувані поверхні — зовнішні поверхні рукоятки 4, гвинта 2 і втулки 3 спряжені з поверхнями отворів відповідно у головці гвинта 2, у кільці 5 і скобі /. Розміри цих поверхонь повинні мати однакові числові значення.
Через те що під час друкування підручника зображення довільно зменшили відповідно до формату сторінки, справжні розміри деталей неможливо встановити безпосереднім вимірюванням на складальному кресленні. Тому слід застосувати пропорційний (кутовий) масштаб (рис. 241).
|
|
