|
Вектор — (лат. vector — той, що несе) — відрізок прямої, що має певний напрям (направлений відрізок), який вказує стрілка на його кінці.
Величина — узагальнене поняття таких конкретних понять (довжини, площі, об'єму, ваги), які можна виразити додатним відношенням однорідних їм величин, обраних за одиницю вимірювання.
Вигляд — зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.
Вигляд головний — зображення предмета на фронтальній площині проекцій, яке дає найбільш повне уявлення про його форму і розміри.
Вигляд додатковий — зображення предмета або його частини, утворене на площині, яка не паралельна основним площинам проекцій.
Вигляд місцевий — зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета.
Вигляд основний — вигляд, утворений на одній з основних площин проекцій (горизонтальній, фронтальній чи профільній).
Вигляд, одержаний на фронтальній площині проекцій — вигляд спереду (головний вигляд).
Вигляд, одержаний на горизонтальній площині проекцій — вигляд зверху.
Вигляд, одержаний на профільній площині проекцій — вигляд зліва.
Видимість на кресленні — прийнята умовність зображення на кресленні видимих і невидимих контурів предметів. Проявом цієї умовності є зображення видимих контурів суцільною товстою основною лінією, а невидимих — штриховою.
Вимірювання — знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою призначених для цього вимірювальних засобів.
Вимірювання розміру — знаходження числового значення лінійної або кутової величини за допомогою вимірювального засобу.
Виріб — предмет чи набір предметів, що підлягають виготовленню на підприємстві.
Відрізок — частина прямої, обмежена з обох боків (позначають великими буквами, поставленими біля його кінців, наприклад АВ).
Вісь обертання — нерухома пряма лінія, навколо якої обертається твірна поверхні обертання.
Вісь проекцій — лінія перетину двох взаємно перпендикулярних площин проекцій.
Взаємозамінність — здатність однойменних і однотипних деталей займати своє місце у виробі при його складанні або під час ремонту без їх додаткової обробки, припасування чи регулювання.
Геометрична побудова — сукупність графічних дій, спрямованих на утворення елемента контура зображення на кресленні.
Геометричне тіло — замкнута частина простору, обмежена плоскими або іншими поверхнями чи їх поєднанням.
Геометрія — (грец. geometria — вимірювання Землі) — розділ математики, що вивчає просторові відношення і форми реального світу.
|
|
