|
|
|
|
|
|
|
|
|
двома циліндричними отворами. Нехай потрібно визначити відстань А між їх центрами. Шукана відстань дорівнює відстані В між однойменними точками обох кіл — тобто А=В. Якщо відстань В виміряти складно, то вимірюють відстань Б. Тоді А=Б+2(d/2)=Б+d. Коли діаметри отворів різні (рис. 51,6), то А=Б+(D+d)/2. На рисунку 51, в показано розрахункову схему для визначення відстані від центра отвору до краю предмета: А=В+d/2.
ЗАПИТАННЯ
1. Яке призначення ескіза?
2. Чим ескіз відрізняється від креслення?
ЗАВДАННЯ
1. Виконайте ескіз одного з предметів за його наочним зображенням (рис. 52).
2. За завданням учителя виконайте з натури ескіз предмета.
|
|
|
|
|
|
4. КРЕСЛЕННЯ В СИСТЕМІ ПРЯМОКУТНИХ ПРОЕКЦІЙ
|
|
|
|
|
|
4.1. Методи проеціювання
Кожний об'ємний предмет має три виміри: довжину, ширину і висоту. Виготовляють предмети за кресленнями, що містять їх зображення на площині (на аркуші паперу). В основу побудови зображень на кресленнях покладено метод проеціювання. Він полягає у тому, що зображення предмета на площині дістають за допомогою проеціюючих променів.
Проеціювання нагадує утворення тіні предмета. При освітленні сонячними променями будь-який предмет (дерево, паркан, будівля) відкидає тінь. Вона подібна до обрисів самого предмета. Якщо предмет (рис. 53) розмістити перед плоскою стінкою і освітити його ліхтариком, то на стінці утвориться тінь цього предмета. Утворений світловими променями контур предмета на площині можна вважати його проекцією.
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціюванням. Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією. Площина, на якій одержують проекцію, називається площиною проекцій.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
