|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 112. Проекції елементів предмета на кресленні
|
|
|
|
|
|
зображення якої частини предмета приховане за кожною точкою, відрізком лінії або фігурою.
Щоб зрозуміти суть цього процесу, звернемось до прикладу. На рисунку 112 показано наочне зображення предмета і три його вигляди. Предмет розміщено відносно площин проекцій так, що всі його ребра і грані паралельні або перпендикулярні до них.
Розглянемо проекції ребра АВ. Вершини А і В лежать на одному проеціюючому промені, перпендикулярному до горизонтальної площини проекцій. Тому їх горизонтальні проекції а і b збігаються1. Оскільки вершина А розташована над вершиною В, то на горизонтальній площині проекцій її проекція а неначе закриває проекцію b вершини В, тобто проекція вершини А буде видима, а проекція вершини В — невидима (на зображенні позначення невидимих точок беруть у дужки). Ребро АВ перпендикулярне до горизонтальної площини проекцій і відповідно паралельне фронтальній і профільній площинам проекцій. Тому на фронтальну і профільну площини воно проеціюється без спотворень — у натуральну величину. У цьому разі проекції ребра і саме ребро рівні між собою: АВ=а'b'=а"b"
|
|
|
|
|
|
1 Тут і далі проекції точок на горизонтальній площині проекцій позначатимемо малими літерами, на фронтальній площині — малими літерами з штрихом, на профільній — літерами з двома штрихами.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
