|
R від неї (рис. 96, III). У точці перетину обох допоміжних прямих міститься центр спряження О.
3. З точки О проводять перпендикуляри на спряжувані прямі. Утворені точки є точками спряження (рис. 96, IV).
4. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхи лом циркуля, що дорівнює радіусу спряження Я, між точка ми спряження проводять дугу, яка утворює плавний перехід від однієї прямої до іншої (рис. 96, V).
|
|